Жовтень — місяць профілактики зловживання психоактивними речовинами серед молоді

Психоактивні речовини: вплив, ризики та аналіз ситуації в Україні

Психоактивні речовини (ПАР) — це речовини, які при вживанні або введенні в організм впливають на роботу мозку і змінюють такі психічні процеси як сприйняття, свідомість, мислення, настрій або емоційний стан.

Важливо зазначити, що термін «психоактивний» не обов’язково вказує на залежність. В повсякденному вжитку термін часто замінюють такими фразами, як «вживання наркотиків», «вживання речовин» або «зловживання речовинами».

Прикладами психоактивних речовин є алкоголь, кофеїн, нікотин, марихуана та деякі знеболювальні препарати. Багато нелегальних наркотиків, таких як ЛСД, амфетаміни, MDMA також є психоактивними речовинами, їх ще називають психотропними речовинами.

МКХ10 містить розділ «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин», який охоплює різноманітні розлади, пов’язані з вживанням алкоголю, наркотиків та інших ПАР. Цей розділ підкреслює важливість діагностики та лікування таких розладів, адже вони можуть суттєво вплинути на загальний стан здоров’я людини та її соціальне функціонування. Крім того, наявність цих розладів вимагає комплексного підходу до терапії, який включає медикаментозне лікування та психологічну підтримку.

У звіті Всесвітньої Організації Охорони здоров’я (ВООЗ) підкреслюється, що 2,6 мільйона смертей на рік пов’язані з вживанням алкоголю (4,7% від загальної кількості смертей); 600 тисяч смертей на рік відбуваються через вживання психоактивних речовин.

Аналіз ситуації на ринках заборонених наркотиків в Україні показує, що найбільшу частину нелегального ринку наркотиків традиційно складає канабіс. Наступними за популярністю після канабісу слідують т.з. «солі» (PVP, мефедрон тощо), амфетамін, метадон, метамфетамін, кокаїн, опій екстрагований та макова солома.

В Україні у 2020 році на кожен мільйон населення віком від 15 до 64 років понад 20 смертей припадало на вживання ПАР та отруєння ними. Традиційно залишається значною поширеність вживання наркотиків ін’єкційним шляхом. Відповідно до оціночних даних, близько 350 тисяч осіб вживають наркотики саме ін’єкційним шляхом.

У всьому світі 23,5% усіх 15-19-річних вживають алкоголь. Найвищий рівень вживання алкоголю серед 15-19-річних у Європейському регіоні (45,9%), за яким слідують Північна та Південна Америка (43,9%). Дані про глобальне споживання алкоголю у 2019 році показують, що приблизно 400 мільйонів людей у віці 15 років і старше живуть з розладами, пов’язаними з вживанням алкоголю, і приблизно 209 мільйонів — з алкогольною залежністю.

За даними проєкту ESPAD 18% підлітків вживали хоча б один раз в житті будь-які наркотичні речовини, майже 9% вживали марихуану, понад 9% – вживали інгалянти. (аерозолі, клеї, пальне та інші не призначені для цього виробником продукти, щоб викликати сп’яніння чи інші психоактивні ефекти).

Стигма, дискримінація та хибні уявлення про ефективність лікування розладів,  пов’язаних із вживанням психоактивних речовин, сприяють виникненню критичних прогалин у наданні лікування. Існують ефективні методи лікування розладів, пов’язаних із вживанням ПАР, але рівень охоплення лікуванням залишається низьким (від менш ніж 1% до не більше ніж 35%).

ФАКТИ

Не існує безпечної дози алкоголю. Навіть споживання алкоголю в незначній кількості несе певні ризики і може завдати шкоди.

Сьогодні в суспільстві все ще поширенапомилкова думка, що люди, які вживають психоактивні речовини, зокрема, наркотики та алкоголь, — це люди зі слабкою волею, яким достатньо покинути вживати.

З розвитком науки та зміною парадигми було доведено, що психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин — це хронічне рецидивуюче захворювання, що характеризується постійним пошуком та непереборним або важко контрольованим бажанням вживати наркотичні речовини, не дивлячись на несприятливі соціально-медичні наслідки та потребує лікування.

Лікування, як і при інших хронічних захворюваннях, має бути постійним та коригуватися залежно від протікання хвороби.

Як ПАР впливають на мозок та чому молодь особливо вразлива

Мозок продовжує активно формуватися до 25-27 років. Лобова частка мозку відіграє важливу роль у прийнятті рішень та управлінні емоціями й бажаннями. Вплив наркотичних речовин під час цього критичного періоду розвитку може викликати суттєві та довготривалі зміни. Вживання певних наркотиків може негативно позначитися на увазі та пам’яті, що призведе до труднощів у навчанні. Учням, які не вживають психоактивні речовини легше опановувати матеріал, тоді як ті, хто вживає наркотики, піддаються більшому ризику академічної невдачі або навіть переривання навчання.

Якщо у молодої людини розвивається залежність від психоактивних речовин, це може змінити мозкові структури, відповідальні за мотивацію, контроль і винагороду, змушуючи людину шукати речовину навіть на тлі негативних наслідків.

Фактори ризику

Молодь може почати вживати алкоголь або інші психоактивні речовини через нудьгу, стрес чи просто з цікавості. Деякі підлітки вдаються до цього, щоб почуватися дорослішими або зменшити тиск з боку однолітків. Фактори ризику визначаються як показники поведінки або психосоціального функціонування (включно зі ставленням, переконанням та особистістю), які вважаються пов’язаними з підвищеним ризиком вживання ПАР.

До факторів ризику, які збільшують ймовірність вживання речовин, належать зокрема:

Макрорівневі фактори:

• Бідність.
• Відсутність постійного місця проживання, статус біженця.
• Недоступність якісних медичних послуг.
• Соціальна ізоляція, нерівність, дискримінація.
• Конфлікти та війна.
• Вплив асоціальних норм і недостатній соціальний контроль.
• Погане фізичне середовище (занедбані будівлі, доступ до ПАР, нестача здорового харчування).
• Відсутність відчуття приналежності до громади.
• Романтизація вживання ПАР в медіа, наприклад через часті сцени вживання алкоголю чи наркотиків у фільмах та на телебаченні.

Мікрорівневі фактори:

• Відсутність моніторингу з боку батьків.
• Недбале ставлення батьків.
• Вживання ПАР батьками, сприятливе ставлення батьків до вживання алкоголю чи наркотикиків.
• Погана якість освіти, несприятливий клімат у школі.
• Вплив асоціальних однолітків і соціальних мереж.
• Відсутність освітніх програм з питань здоров’я.
• Слабка залученість у навчальний процес.

Особистісні характеристики:

• Генетична схильність.
• Проблеми з психічним здоров’ям та особистісні риси: імпульсивність, агресивність, пошук гострих відчуттів. Затримка мовлення, когнітивні порушення.
• Слабкі навички прийняття рішень та вирішення проблем.
• Дефіцит емоційної регуляції та сприйняття.
• Слабкі навички подолання стресу.

Факторами захисту, тобто чинниками, які знижують вразливість молоді, є:

на особистісному рівні —збалансований темперамент та саморегуляція;

на рівні родини — близькі стосунки, зв’язок з дорослими, що піклуються про них;

на рівні шкіл — просоціальні навички, розвиток, зокрема, прийняття рішень та вирішення проблем, залучення до навчання;

на рівні громад — якість освіти, позитивні поведінкові норми громади.

Наслідки пандемії COVID-19 для психічного здоров’я молоді у світі залишаються невідомими, проте дослідження CDCпоказали, що близько чверті людей у віці 18-24 років у 2020 році збільшили споживання психоактивних речовин для подолання стресу, викликаного пандемією. Для підтримки дітей важливо допомогти їм знаходити здорові способи подолання стресу.

Також важливим фактором ризику є негативний досвід у дитинстві, який збільшує ймовірність майбутнього вживання речовин. Це можуть бути ситуації насильства, сімейна історія вживання психоактивних речовин або нестабільність через розлучення чи ув’язнення членів родини. Такий досвід може стати причиною раннього вживання алкоголю або навіть розвитку залежності.

Ще одним ризиком є довготривалий стрес. Воєнні дії, переїзди, дискримінація, економічні труднощі, нестача їжі. Хоча не всі стресові фактори підконтрольні батькам, вони можуть допомогти дітям, забезпечуючи підтримку та емоційний зв’язок.

Якими можуть бути ознаки вживання:

Ознаки, що можуть свідчити про потребу у додатковій підтримці або увазі до психічного стану людини, можуть включати:

• Зміни в поведінці та настрої: людина стає більш замкнутою, демонструє втому, пригніченість або дратівливість.
• Фізичні та емоційні прояви без очевидних причин: виражені зміни у зовнішньому вигляді, зниження енергії, раптові коливання настрою, які не мають видимих обґрунтувань.
• Зміна у звичних звичках і ритуалах: коливання апетиту або сну, відмова від діяльності, яка раніше приносила задоволення.

Ці зміни не обов’язково вказують на конкретні причини, але можуть бути сигналом, що людині потрібна додаткова підтримка та увага з боку оточення або фахівця. Інші ознаки (які не завжди означають, що проблема пов’язана саме з наркотиками, але можуть викликати занепокоєння) також можуть включати:

• Проблеми в школі університеті чи на роботі
• Помітні зміни у зовнішності (червоні або подразненні очі; закладеність носа; зміни у вазі)
• Занедбаний зовнішній вигляд
• Зміни в поведінці (дратівливість, втомленість, різкі зміни настрою)
• Віддалення від друзів або членів родини
• Втрата інтересу до улюблених занять або хобі
• Фінансові проблеми
• Специфічні запахи
• Поява наркотичних предметів (трубки, шприци, ложки, пакетики, контейнери)

Вплив соціальних мереж на вживання психоактивних речовин серед підлітків

Підлітки активно користуються соціальними мережами, що може піддаватиїх ризику впливу контенту, пов’язаного з алкоголем і наркотиками, збільшуючи ймовірність вживання. Дослідження показують, що підлітки, які бачать подібний контент у соцмережах, частіше починають вживати алкоголь або тютюн, включаючи вейпи. Для зменшення ризиків рекомендується створювати сімейні медіаплани, обмежувати час у соцмережах, заохочувати особисті зустрічі та інформувати дітей про безпечне користування технологіями.

Якщо дитина має смартфон і доступ до соціальних мереж, в її поле зору можуть потрапити наркоторговці, які активно використовують ці платформи для просування та продажу наркотиків. Незаконна торгівля через соцмережі вражає всі вікові групи, однак підлітки та молодь є найбільш уразливими через їх активне користування цими платформами. Діти повинні розуміти, що будь-які таблетки можна вживати лише за призначенням лікаря у вказаному дозуванні.

Про що варто пам’ятати

Будьте обізнаними щодо ризиків нелегального обігу наркотиків через соцмережі та месенджери, включаючи небезпеку фальсифікованих препаратів та їхній легкий доступ. Поширюйте інформацію про те, що навіть одне вживання може бути смертельним, і дізнайтеся, які додатки використовують ваші діти. Заохочуйте здорову поведінку в мережі, розвивайте критичне мислення та навички цифрової безпеки.

Щоб захистити дитину, важливо створити безпечне середовище, щоб дитина знала, що завжди може звернутися до вас за порадою чи допомогою. Такий зв’язок допоможе дитині уникнути ризиків, пов’язаних із вживанням алкоголю чи наркотиків, та сприятиме прийняттю здорових рішень. Крім того, важливо бути уважними до онлайн-активності дітей, слідкувати за тим, з ким вони спілкуються, які додатки та сайти використовують, і навчати відповідальному використанню технологій. Підтримка з боку батьків є ключовою у формуванні безпечного середовища для дитини.

Як говорити з дітьми про ризики вживання наркотиків:

1. Підкресліть своє негативне ставлення до вживання неповнолітніми алкоголю та інших наркотиків.
2. Покажіть, як ви дбаєте про здоров’я, добробут та успіх вашої дитини.
3. Дайте дитині зрозуміти, що ви є хорошим джерелом інформації про алкоголь та інші наркотики.
4. Підкресліть, що ви приділяєте увагу і будете перешкоджати ризикованій поведінці.
5. Розвивайте у дитини навички та стратегії уникнення вживання алкоголю та інших наркотиків.

Поясніть дітям, що ви не хочете, аби вони вживали алкоголь чи інші наркотики. Висловіть свої почуття та очікування. Наприклад, ви можете сказати:

«Я розумію, що може виникнути бажання спробувати наркотики, але я не хочу, щоб ти робив щось, що може зашкодити тобі або поставити під загрозу все, над чим ти так наполегливо працював. Саме тому я очікую, що ти будеш уникати наркотиків, незалежно від того, що роблять твої друзі. Домовились?»

«Мене хвилює те, як наркотики можуть вплинути на твій мозок, і що це може навіть призвести до залежності. Чи можеш пообіцяти, що не будеш пробувати наркотики лише через те, що твої знайомі їх вживають?»

«Ти ж знаєш про всі ті випадки, коли підлітки купували пігулки через соцмережі? Давай обговоримо, як ти можеш вчинити, якщо тебе хтось буде примушувати прийняти пігулку, яку тобі не виписував лікар».

Проводьте більше часу зі своїми дітьми та цікавтеся їхнім життям. Якщо вони відчуватимуть вашу підтримку, вони з більшою ймовірністю звернуться до вас за порадою у ситуаціях, що викликають дискомфорт. Це особливо важливо у періоди змін, як-от перехід до нової школи, переїзд або розлучення, коли вони можуть почуватися тривожно.

Чітко і часто наголошуйте дітям, що ви проти вживання алкоголю чи наркотиків — не припускайте, що вони це знають автоматично. Встановіть правила і поясніть наслідки за їх порушення, залучаючи дитину до обговорення можливих наслідків, що допоможе їй брати більше відповідальності.

Заохочуйте позитивну поведінку — похвала за дотримання правил підвищує самооцінку та зменшує ризик вживання наркотиків.

Навчіть дітей відмовлятися від небажаних пропозицій, використовуючи ваш авторитет як привід. Наприклад, коли дитині пропонують сигарету, вона може сказати: «Я пообіцяв татові, що не буду» або «Якщо мама побачить, що я курю, мене покарають!» Це може допомогти зменшити тиск з дитини і перекладе провину на вас, що може бути біль зручною ситуацією для вашої дитини в присутності однолітків.

Підлітки віком 15-18 років можуть стикатися з ризиками вживання алкоголю та наркотиків, навіть якщо самі цього не роблять. Допомагайте їм обирати здорові альтернативи у дружбі та заняттях. Обговорюйте наслідки вживання психоактивних речовин для майбутнього — навчання чи кар’єри. Також важливо пояснити небезпеку вживання алкоголю під час вагітності. Встановлюйте чіткі межі, залучайте підлітків до обговорення правил і наслідків їх порушення. Будьте відкритими до розмов про нові тенденції, небезпеку купівлі ліків через соцмережі та важливість відмови від вживання наркотиків, включаючи марихуану.

Як розповісти молоді (18-21 рік) про ризики та наслідки вживання ПАР

У цьому віці молоді люди можуть закінчувати школу та приймати важливі рішення щодо подальшого життя, такі як вибір навчання, праці або інших шляхів. Це може бути періодом стресу, що іноді призводить до збільшення вживання психоактивних речовин, особливо через нові можливості і свободу.

Розмовляючи з молодими людьми, шукайте можливості обговорити ризики вживання наркотиків та алкоголю, вплив цих речовин на їхнє майбутнє, навчання чи кар’єру. Якщо ваша дитина вже працює, обговоріть можливий тиск з боку колег щодо вживання речовин. Пояснюйте усі ризики вживання алкоголю, а також нагадуйте про юридичні наслідки вживання і поширення наркотиків.

Для формування навичок здорового способу життя серед молоді, потрібно проводити профілактичні інтервенції, спрямовані на підвищення рівня обізнаності щодо ризиків та наслідків вживання психоактивних речовин. Такі інтервенції можуть включати:

Для батьків — розвиток навичок батьківства:

• Вчитися підтримувати дружні стосунки у сім’ї.
• Уміти ефективно встановлювати правила, контролювати вільний час та соціальні зв’язки підлітків.
• Бути залученими до освітнього процесу дітей.

Для навчальних закладів — інтерактивні освітні програми для підлітків:

• Групові сесії з актуальними матеріалами та реалістичними ситуаціями.
• Заходи з підготовленими спікерами для активного залучення учасників.

Для активного залучення вчителів до превентивної діяльності необхідно готувати їх не тільки для ролі педагогів, але й фасилітаторів та коучів, які є не лише лекторами, що передають інформацію.

Також профілактичні інтервенції можуть бути спрямовані на:

• Розвиток особистісних та соціальних навичок, що стосуються навчання молодих людей умінню відмовлятися від ПАР та протидіяти соціальному тиску, а також розвитку навичок подолання життєвих труднощів здоровими способами.
• Інформування про шкоду, пов’язану з вживанням ПАР, яка допоможе підліткам зрозуміти ризики і наслідки вживання; розвінчування міфів про поширеність вживання ПАР серед однолітків.

Для отримання консультації з питань пов’язаних з вживанням ПАР ви можете звернутися до сімейного лікаря, психіатра чи до профільного закладу, який надає психіатричну допомогу (знайти їх перелік можна у чат-боті). Більше інформації щодо лікування розладів, повʼязаних із вживанням ПАР, можна дізнатися на сайті Центру за посиланням.

«Матеріал підготовлений у рамках Всеукраїнської програми «Ти як?» (https://howareu.com/), ініційованої першою леді Оленою Зеленською.»