Як хронічний стрес впливає на розвиток НІЗ

‼️ Хронічний стрес називають «тихим вбивцею» XXI століття. Причиною стресу можуть стати буденні турботи, проблеми на роботі або випадкова сварка з родичами. До хронічного стресового стану призводять серйозніші життєві обставини від невтішного діагнозу лікаря, війни чи смерті близької людини. Тривале перебування у стресових умовах призводить до погіршення як фізичного, так і ментального здоровʼя.

ℹ️ Хронічний стрес – неспецифічна реакція організму на довготривалий зовнішній або внутрішній подразник. Те, як людина може передбачити певний стрес-фактор і потім контролювати його, значною мірою визначає кінцеву реакцію на стрес: наскільки швидко та ефективно вона активується, сприяючи адаптації, і як швидко зникає після відновлення рівноваги.

➡️ Таким чином, за тривалістю реакції на стрес можливо визначити, чи вийде керувати цим дестабілізуючим чинником. Якщо ним керувати не вдається, тоді він стає шкідливим, тобто перевищує здатність людини змінюватися та адаптуватися.

⚠️ Стрес впливає на емоції, настрій та поведінку людини. Не менш важливим, а часто й більш серйозним, залишається його вплив на людський організм. Симптомами хронічного стресу можуть бути: дратівливість, тривожність, депресія, головні болі, безсоння. Хронічний стрес має руйнівний вплив на організм, провокуючи розвиток різноманітних захворювань.

📌 Вплив довготривалого стресу на організм:

🔺 Центральна нервова й ендокринна системи

Центральна нервова система (ЦНС) відповідає за реакцію «бий або біжи». Гіпоталамус дає наднирникам сигнал виділяти гормони стресу адреналін і кортизол. Вони прискорюють серцебиття, внаслідок чого кров активніше приливає до м’язів та органів, які в надзвичайній ситуації потребують її найбільше.

Коли небезпека минає, гіпоталамус має «наказати» всім системам повернутися до нормального стану. Але якщо цього не відбувається, реакція триває і далі. Під впливом хронічного стресу ЦНС стає вразливою, що може призвести до змін у поведінці, стати причиною переїдання, недоїдання, зловживання алкоголем, наркотиками або до соціальної абстиненції.

🔺 Респіраторна та серцево-судинна системи

Реагуючи на стрес, людина дихає швидше, намагаючись розподілити багату на кисень кров по тілу. Якщо ви маєте такі проблеми з диханням, як астма чи емфізема, стрес може завдати труднощів. Серце у стані стресу також працює швидше. Судини стискаються і спрямовують більше кисню у м’язи задля забезпечення сили для термінової реакції. Це сприяє підвищенню кров’яного тиску. А постійна гіпертонія своєю чергою посилює ризик інсульту й серцевого нападу.

🔺 М’язова система

М’язи напружуються, аби в разі необхідності захиститися від імовірних травм. Як правило, вони повертаються у спокійний стан. Але хронічний стрес тримає м’язи в постійній напрузі — це викликає больові відчуття по всьому тілу.

🔺 Травна система

У стані стресу печінка виробляє додатковий цукор (глюкозу), щоб забезпечити нас енергією. Але якщо цей стан перетікає у хронічний, організм може не впоратися з підвищеним рівнем глюкози, що збільшує ризик розвитку діабету ІІ типу.
Надмірний викид гормонів, прискорене дихання та серцебиття можуть вивести з ладу систему травлення. Підвищена кількість шлункової кислоти провокує ризик розвитку печії або кислотного рефлюксу. Стрес не стане причиною виразки шлунка, але можуть відкритись уже існуючі виразки. Окрім того, хронічний стрес впливає на те, як їжа рухається травною системою. Залежно від особливостей організму наслідками бувають діарея, запори, нудота, блювота і болі в животі.

🔺 Імунна система

Стрес стимулює імунну систему. За форс-мажорних обставин це працює нам на користь, бо допомагає уникнути інфекцій та пришвидшує загоєння ран. Але з часом гормони стресу навпаки роблять імунну систему вразливішою до вірусних захворювань.

🔺 Репродуктивна система

Низьке лібідо є поширеним побічним ефектом хронічного стресу. Чоловіки можуть відчувати еректильну дисфункцію або імпотенцію, у деяких випадках знижується продукція сперми. У жінок можуть спостерігатися зміни в менструальному циклі та проблеми із зачаттям.

✅ Однак у сучасному світі існує багато поширених практик, що здатні покращувати психоемоційний стан та знижувати вплив довготривалого стресу на наш організм.
Існує велика кількість інструментів, що можуть допомогти ефективно впоратися зі стресом.

🔹Майндфулнес – практика усвідомленості

Усвідомленість визначається як зосереджена увага та прийняття досвіду в даний момент, що передбачає безосудне спостереження за думками в даний момент.
Таке регулювання емоцій означає здатність залишатися усвідомленим у будь-який час, незалежно від величини емоції, що переживається. Це дозволяє людині більш свідомо вибирати ті думки, емоції та відчуття, які їй допоможуть пережити певну ситуацію.

🔹Фізична активність

Заняття спортом не може повністю запобігти стресу, але може покращити здатність організму впоратися з ним.
регулярна фізична активність може зменшити негативний вплив стресу завдяки зниженню втоми, покращенню пильності, підвищенню концентрації та поліпшенню когнітивних здібностей.

🔹Здоровий сон.

Практично кожна частина тіла зазнає помітних змін під час сну. Коли людина засинає, тисячі нейронів мозку перемикаються зі стану неспання в стан сну, посилаючи сигнали по всьому тілу. Здоровий сон зміцнює серцево-судинну та імунну системи, допомагає регулювати обмін речовин та знижує рівень стресу.

🔹Соціальна взаємодія

Спілкування з людьми може допомогти відволіктися від постійного почуття стресу. Крім того, наявність людей, з якими можна відверто поговорити, може полегшити проживання нервового періоду.

🚨 Хронічний стрес – це невидимий ворог, який поступово руйнує організм. Його негативний вплив на нервову систему, серце та імунітет не можна недооцінювати. Щоб зберегти здоров’я, важливо приділяти увагу своєму фізичному та емоційному стану, вчасно відпочивати й не забувати про власні потреби. Адже здоров’я – найцінніший ресурс, який потребує постійного піклування.