Всесвітній день людей з вадами мовлення

🗓️ Всесвітній день людей з вадами мовлення почали проводити щорічно 22 жовтня за ініціативою фахівців з дослідження патологій мови з Канади (Canadian Association of Speech-Language Pathologists and Audiologists – CASLPA).

ℹ️ Цей День має на меті акцентувати увагу на проблемі людей із вадами мовлення для підтримки їх у суспільстві. Варто пам’ятати, що мовлення — це основа людського розуму, від якого залежить засвоєння інформації, налагодження соціальних контактів.

➡️ Від проблем з мовленням можуть страждати і діти, й дорослі. Перші – через особливості розвитку щойно сформованого мовного апарату. Другі – після отриманих фізичних чи психологічних травм. Людині, обмеженій у можливості усно виражати свої думки, важко дається комунікація з оточуючими.

👉 Найчастіше мовні розлади проявляються в дитячому віці. До важких форм патологій мовленнєвої організації відносяться деякі види заїкання, дизартрія, алалія.

⚠️ У світі близько трьох мільйонів людей мають подібні проблеми. Одним з найпомітніших та найтяжчих вважається заїкання або логоневроз – порушення плавності, ритму та організації мовлення.

🔎 За різними даними, від заїкання в світі страждає від 1 до 5% населення. До заїкання більш схильні чоловіки, у них цей розлад зустрічається в 3-4 рази частіше, ніж у жінок. Від 50 до 80% дітей можна повністю позбавити цієї вади за допомогою спеціальної терапії. Щодо дорослих, для досягнення стійкого позитивного результату доводиться докладати набагато більше зусиль як медикам, так і пацієнтам.

‼️ Особливості психіки людей, що заїкаються:

• боязкість і збентеження у присутності людей;
• надмірна вразливість;
• бурхлива фантазія, що підсилює заїкання;
• страх говорити в присутності певних людей або в суспільстві.

➡️ На заїкання страждали Демосфен, Уїнстон Черчілль, Мерилін Монро, Ісаак Ньютон, Брюс Вілліс, Ентоні Хопкінс та інші відомі люди. Заїкання не передається у спадок. Однак передається генетична схильність до цього захворювання, і при певних умовах воно може проявитися.

🫂 У цей день люди з вадами мовлення можуть відчути себе не одинокими в боротьбі зі своїм захворюванням, а частиною великої спільноти. Це не дає їм впадати у відчай та посилює бажання спілкуватися.