Туляремія

ℹ️ Туляремія — гостра інфекційна хвороба тварин і людини. Патогенні мікроорганізми вражають насамперед лімфатичну систему і шкіру, селезінку; характеризується утворенням множинних гранулематозно-некротичних вогнищ у різних органах, лихоманкою і загальною інтоксикацією.

🧫 Збудник туляремії – бактерія франсіселла (Francisella tularensis), або туляремійна паличка. Основне джерело інфекції для людини – гризуни (ондатри, щури, миші, ховрахи, зайці). Досить часто заражаються мисливці, фермери, заготівельники хутра, м’ясники – після контакту із зараженими тваринами, під час оброблення туш. Деякі види комах розповсюджують патогенні мікроорганізми через укуси тварин. Крім того, джерелом інфекції може бути вода, забруднена бактеріями. Передавання туляремії від людини до людини малоймовірне.

📌 Шляхи передавання інфекції:

🔹контактний – у наслідок контакту з хворими гризунами або їхніми виділеннями;
🔹аліментарний – через уживання харчових продуктів і води, інфікованих виділеннями гризунів;
🔹трансмісивний – інокуляція збудника комахами (іксодові та гамазові кліщі, ґедзі, комарі, блохи).

➡️ Симптоми туляремії

– збільшення лімфовузлів (пахових або шийних);
– сильний головний біль, загальна слабкість, запаморочення;
– порушення свідомості; біль у м’язах, нудота, блювання;
– почервоніння обличчя та очей;
– висип, який на 8-12 день хвороби лущиться та може призвести до пігментації шкіри.

⚠️ Без лікування хвороба триває довго, супроводжується лихоманкою, нагноєнням уражених лімфовузлів і розвитком ускладнень, небезпечних для життя людини, зокрема, артриту, менінгіту, енцефаліту, пневмонії та інфекційно-токсичного шоку.

🔶 Профілактика туляремії

💉 Для профілактики туляремії у людини використовують живу туляремійну вакцину (Ельберта-Гайського). Ревакцинацію здійснюють за показаннями через п’ять років (тварин не вакцинують).