Туберкульоз: що важливо знати

‼️ Туберкульоз — це інфекційне захворювання, що характеризується формуванням специфічних гранульом у легеневій і позалегеневій тканині. Цей процес називається специфічним туберкульозним запаленням і призводить до неспецифічних реакцій із поліморфною клінічною картиною.

Єдиним збудником туберкульозу є Mycobacterium Tuberculosis або паличка Коха. Бактерія має високу стійкість до зовнішнього середовища, що дозволяє їй тривалий час залишатися в навколишньому середовищі.

Через це кожна людина ще в дитячому віці має первинний контакт із паличкою Коха. Після цього збудник може перебувати в латентному стані протягом багатьох років, не викликаючи симптомів, але при ослабленні імунної системи активується, що призводить до розвитку активної форми туберкульозу.

📌 Шляхи передачі

Основним способом передачі туберкульозу є повітряно-крапельний шлях. Однак захворювання поширює тільки хворий активною та відкритою формою туберкульозу легень при кашлі або чханні.

Важливо розуміти, що не кожен контакт з хворим на туберкульоз призводить до зараження. Ризик передачі залежить від кількох факторів: тривалості контакту, близькості спілкування, стану імунної системи здорової людини та кількості бактерій, які виділяються хворим. Наприклад, короткотривалий контакт в громадському транспорті менш небезпечний, ніж тривале спільне проживання з людиною, у якої активна форма туберкульозу.

Окрім повітряно-крапельного шляху, існують і інші, менш поширені способи передачі туберкульозу. Наприклад, можливий аліментарний шлях зараження — через харчові продукти. Це може статися, якщо людина вживає молоко або м’ясо від тварин, хворих на туберкульоз (зазвичай це корови, заражені Mycobacterium bovis). У країнах, де проводиться пастеризація молока та контроль за тваринами, такий шлях передачі трапляється вкрай рідко, але жителі сіл, які вживають парне молоко, можуть бути в зоні ризику.

Ще один рідкісний шлях передачі — контактний. Це може статися, якщо бактерії потрапляють на пошкоджену шкіру або слизові оболонки. Наприклад, медичні працівники, які контактують з біологічними рідинами хворих на туберкульоз, можуть бути піддані такому ризику. Однак цей шлях передачі трапляється вкрай рідко і зазвичай потребує специфічних умов.

Також варто згадати вертикальний шлях передачі — від матері до дитини. Це може статися під час вагітності, пологів або в період грудного вигодовування. Такі випадки також рідкісні і найчастіше пов’язані з тим, що у матері є активна форма туберкульозу, яка не була вчасно діагностована і пролікована.

Важливо зазначити, що туберкульоз не передається через рукостискання, обійми, використання загальних посуду чи побутових предметів. Для зараження необхідний безпосередній контакт з виділеннями, що містять бактерії, або тривале перебування в одному приміщенні з хворим на активну форму захворювання.

📌 Фактори ризику

Розвиток туберкульозу залежить від безлічі факторів, які можуть збільшити ймовірність зараження Mycobacterium tuberculosis або переходу латентної інфекції в активну форму. Основні з них:

• соціальні — бідність, погані житлові умови, відсутність доступу до чистої води, проживання на вулиці, в гуртожитках або тюрмах без дотримання нормальних гігієнічних умов та медичного нагляду;
• медичні — наявність супутніх захворювань: ВІЛ, цукровий діабет, хронічні захворювання легень, онкологічні та аутоімунні захворювання, нещодавно перенесені респіраторні інфекції;
• поведінкові — куріння збільшує ризик розвитку туберкульозу в 2–3 рази, хронічний алкоголізм послаблює імунну систему, наркоманія і нехтування гігієною сприяють поширенню інфекції;
• індивідуальні — ослаблений імунітет через вік (діти, вагітні жінки та літні люди), генетична схильність (деякі люди мають спадкову схильність до розвитку туберкульозу) та латентна туберкульозна інфекція;
• професійні — робота в медичних установах, тюрмах, притулках, будинках для престарілих, шахтах або на виробництвах з високою запиленістю;
• епідеміологічні — проживання або тісне спілкування з людиною, у якої активна форма туберкульозу.

📌 Симптоми туберкульозу

Загальні симптоми туберкульозу обумовлені інтоксикацією організму і реакцією імунної системи на присутність мікобактерій. Вони характерні як для легень, так і для позалегеневих форм захворювання. Можливі:

• Слабкість і підвищена стомлюваність через інтоксикацію організму, анемію, гіпоксію і гіповітаміноз, викликані порушеннями в роботі різних тканин.
• Схуднення. Викликається зниженням апетиту, що пов’язано з інтоксикацією і запальним процесом, а також підвищеним катаболізмом, оскільки організм використовує більше енергії для боротьби з інфекцією.
• Нічна пітливість. Пов’язана з гіперактивацією імунної системи, інтоксикацією і субфебрилітетом. Субфебрильна температура (37,1–38,0°С). Спостерігається на ранніх стадіях туберкульозу і пов’язана з викидом піогенів, хронічним запаленням і активним розмноженням.
• Кашель. Легеневий туберкульоз рано чи пізно починає проявлятися кашлем. На початкових стадіях він розвивається в результаті подразнення рецепторів. На пізніших стадіях мікобактерії викликають збудження бронхів, що призводить до гіперреактивності кашльових рецепторів. На більш пізніх стадіях кашель провокує деструктивний процес, що також призводить до гіперсекреції слизу.
• Кровохаркання. У мокроті можуть спостерігатися прожилки крові або навіть кровохаркання. Це відбувається у випадках, коли запальний процес руйнує стінки кровоносних судин у легенях. Мікобактерії вражають легеневу тканину, викликаючи некроз, розпад і ерозію судин. Це призводить до попадання крові в просвіт бронхів і її виділення з мокротою.
• Біль у грудях. Біль може бути тупою або ниючою через напруження легеневої тканини і напруження міжреберних м’язів при кашлі, рідше гострою і колючою (туберкульозний плеврит).
• Задишка. З’являється по мірі прогресування захворювання і спершу буде при фізичній активності, а поступово з’являтися частіше в спокої.
• Хрипи. Бувають сухими (на початку захворювання при звуженні бронхів) і вологими (при наявності в бронхах мокроти або рідкого ексудату). Також можлива крепітація — характерний звук при розправленні альвеол, заповнених ексудатом.

У дітей симптоми туберкульозу часто менш виражені, ніж у дорослих. Кашель може бути непродуктивним і не викликати занепокоєння. Температура частіше субфебрильна або відсутня. Інтоксикація проявляється дратівливістю, в’ялістю, відставанням у розвитку.

📌 Профілактика туберкульозу

• Вакцина БЦЖ (бацила Кальметта-Герена) є основним методом специфічної профілактики туберкульозу. Вона була розроблена на початку XX століття і до сьогодні залишається єдиною доступною вакциною проти туберкульозу. БЦЖ містить ослаблений штам Mycobacterium bovis, який втратив вірулентність для людини, але зберіг здатність стимулювати імунну відповідь.
Вакцинація БЦЖ проводиться новонародженим на 3–7 день життя, що дозволяє сформувати імунітет до можливого контакту з збудником. Основна мета вакцинації — запобігання важким формам туберкульозу, таким як туберкульозний менінгіт та дисемінований туберкульоз, які особливо небезпечні для дітей. Ефективність БЦЖ у профілактиці легеневих форм туберкульозу у дорослих нижча, але вона значно знижує ризик розвитку важких ускладнень.

• Хіміопрофілактика — це ще один метод профілактики, що передбачає використання протитуберкульозних препаратів для запобігання розвитку захворювання у осіб з високим ризиком. Вона показана таким групам:

– особам з латентною туберкульозною інфекцією (позитивні проби Манту або Диаскінтест, IGRA);
– особам, які перебували в контакті з хворими туберкульозом;
– пацієнтам з ВІЛ-інфекцією, що отримують антиретровірусну терапію;
– особам, які приймають імуносупресивні препарати (наприклад, при аутоімунних захворюваннях).

Для хіміопрофілактики найчастіше використовують ізоніазид, який призначають на термін від 3 до 6 місяців. У деяких випадках застосовують комбінацію ізоніазиду з рифампіцином.
Хіміопрофілактика дозволяє знизити ризик активації латентної інфекції та розвитку активного туберкульозу.

• Щорічне профілактичне обстеження дорослих дозволяє виявити зміни в легенях на ранніх стадіях. Для цього проводиться проба Манту або Диаскінтест, а при підозрі — флюорографія, мікроскопія або посів мокротиння.

⁉️ Поширені питання про туберкульоз

Чи можна заразитися туберкульозом від людини, у якої немає кашлю або видимих симптомів?

Так, це можливо. Туберкульоз може передаватися повітряно-крапельним шляхом навіть під час розмови або чхання. Крім того, у деяких людей захворювання може протікати без симптомів, особливо на початкових стадіях або в латентній формі.

Чи може туберкульоз вплинути на здоров’я дітей, якщо захворювання діагностовано у одного з батьків?

Так, у такому разі діти піддаються ризику інфікування. Тісний і тривалий контакт з хворим може стати причиною зараження. Навіть при закритій формі туберкульозу, коли бактерії майже не виділяються навіть з мокротою, поширення МБТ серед домочадців виключати не можна. Тому дуже важливо проводити профілактичні заходи, такі як вакцинація (БЦЖ) та спостереження за здоров’ям дитини.

Що може викликати позитивну реакцію на пробу Манту або Диаскінтест у дорослої людини?

Позитивна реакція на тест може свідчити про те, що людина була інфікована бактеріями туберкульозу. Однак це не означає, що у неї розвився активний туберкульоз. Позитивна проба може свідчити про латентну інфекцію, коли бактерії просто є в організмі, але не викликають захворювання та не говорять про стару перенесену інфекцію.

Туберкульоз можна вилікувати лише за допомогою антибіотиків чи існують інші методи лікування?

Антибіотики — основа лікування туберкульозу, але при цьому також встановлюються суворі правила щодо тривалості терапії, а пацієнти забезпечуються препаратами для запобігання стійкості до антибіотиків. У деяких випадках може знадобитися хірургічне втручання, особливо при наявності активної форми захворювання або неефективності лікарської терапії. Також важливим аспектом є правильне харчування та підтримувальна терапія для розвитку імунної системи, яка допомагає організму переносити інфекцію.

Чи можна заразитися туберкульозом через предмети, такі як посуд або одяг?

Ні, туберкульоз не передається через побутові предмети, такі як посуд, одяг або постільна білизна. Основний шлях передачі — повітряно-крапельний, тобто через мікроскопічні краплі, які потрапляють у повітря під час кашлю, чхання або розмови хворої людини.

Як довго можна бути носієм туберкульозу без симптомів?

Туберкульоз може бути латентним, тобто людина інфікована, але захворювання в її організмі не розвилося. Латентна форма може перейти в активну, якщо імунна система ослаблюється, наприклад, через стреси, захворювання або ослаблений імунітет. Але часто цього не відбувається протягом усього життя людини.