Радіонукліди у харчових продуктах

Радіація – це невидима небезпека. Вона уражає імунну систему людини, послаблює захист організму до дії несприятливих факторів зовнішнього середовища, підвищує схильність до захворювань. При потраплянні в організм, радіонукліди відкладаються у внутрішніх органах, а також м’язах і кістках, опромінюючи людину зсередини впродовж тривалого часу.

При тривалому впливі радіаційного опромінення на організм людини, збільшується ризик виникнення онкологічних і генетичних захворювань. Більше 70% природної радіації, що накопичується людиною, припадає саме на харчові продукти та воду. Пояснюється це тим, що в продукти харчування потрапляють найбільш небезпечні довгоіснуючі радіонукліди цезій-137 і стронцій-90. Внаслідок тривалого часу напіврозпаду (близько 30 років) ці елементи довго зберігають свою активність і з плином часу включаються в харчові ланцюги.

Найбільшому радіоактивному зараженню піддаються м’ясні продукти (кістки, кістковий мозок, хрящі, шкіра, кров та внутрішні органи). У свинини радіоактивність менша, ніж у яловичини, і близько половини її переходить при варінні м’яса в бульйон. Цільне молоко має здатність найбільше накопичувати цезій та стронцій (до 100%). В яйцях радіонукліди накопичуються в шкаралупі. При варінні цілих яєць радіонукліди можуть переходити у саме яйце. Концентрація радіонуклідів у овочах, фруктах і ягодах розподіляється так – більш забрудненими частинами є стебла, листя і плодоніжка, а також шкіра. А ягоди, які ростуть у зонах радіонуклідного забруднення (чорна смородина, порічки, аґрус, чорниця) поглинають радіонукліди і тому використовувати їх у їжу не можна.

Щоб мінімізувати негативний вплив радіонуклідів на свій організм, необхідно обирати екологічно безпечні продукти або знижувати їх кількість за допомогою технологічної та кулінарної обробки харчової сировини, у промислових масштабах необхідний їх радіаційний контроль.