Позитивні і негативні особливості живих вакцин. Частина 1

💉 Вакцини – це препарати, призначені для створення активного імунітету для запобігання інфекційним хворобам. Механізм формування імунного захисту у відповідь на введення вакцини подібний до такого при потраплянні в організм інфекційного збудника.

Проте, на відміну від останнього, компоненти вакцин позбавлені вірулентності, а отже, не зумовлюють розвитку інфекційного захворювання та його ускладнень.
Існують різні типи вакцин, які відрізняються за складом та походженням.

Від способу виробництва вакцин залежить спосіб введення, метод призначення та вимоги до зберігання.

📌 Сьогодні найчастіше використовують чотири групи вакцин:

• живі вакцини – містять ослаблені живі збудники;
• інактивовані вакцини – готують з мікроорганізмів, убитих шляхом впливу хімічних або фізичних факторів;
• субодиничні вакцини – містять лише окремі компоненти збудника;
• анатоксини – складаються з інактивованого токсину, який виділяється бактеріями.

✅ Живі вакцини відтворюють в організмі інфекційний процес без розвитку захворювання, формуючи стійкий імунітет.

До живих вакцин відносяться: вакцини проти кору, епідемічного паротиту, краснухи, туберкульозу, вітряної віспи, ротавірусу та жовтої лихоманки тощо.

Переваги живих вакцин: володіють найкращою імуногенністю; імунний захист, який формується у відповідь на введення живих вакцин, є більш довготривалим; зазвичай достатньо введення однієї дози, тоді як при застосуванні інактивованих вакцин для формування імунного захисту необхідне введення кількох доз.

Водночас живі вакцини порівняно з інактивованими мають певні недоліки: їх не можна застосовувати для імунізації вагітних та людей із тяжкими імунодефіцитами; вони дуже чутливі до впливу високих температур та більшість з них – до дії сонячного світла, що потребує більшої уваги при їх зберіганні та використанні. Для решти людей живі вакцини є безпечними.

🧡 Запам’ятайте! Вакцинація – це єдиний надійний спосіб запобігти вакцинокерованим захворюванням та їхнім ускладненням!