Наслідки забруднення атмосфери для здоров’я людини

Головними екологічними глобальними наслідками забруднення атмосфери є:

• озонові діри;
• парниковий ефект;
• смог та кислотні опади.

Існують 6 основних парникових газів, які входять до хімічного складу атмосфери: водяна пара, вуглекислий газ, метан, озон, оксид азоту і останнім часом хлоро-фторо-вуглеці. В результаті діяльності людини концентрація цих газів збільшується, через що зростає парниковий ефект.

Парниковий ефект – це явище в атмосфері Землі, при якому енергія сонячних променів, відбиваючись від поверхні Землі не може повернутися в космос, оскільки затримується молекулами різних газів.

Вихлопні гази сприяють утворенню парникового ефекту, який викликає глобальне потепління. Летючі органічні речовини, такі як поліароматичні вуглеводні та бензол, призводять до утворення смогів. Викиди вуглеводнів є наслідком не повного згорання палива. Це можуть бути гази чи тверді частинки.

Бензол (що потрапляє у атмосферу з вихлопами та випарами з бензобаків та бензоколонок під час заправки автомобілів) може викликати рак легенів та респіраторні захворювання. Руйнування озонового шару вуглеводнями (холодильні установки, аерозолі) призводить до утворення озонових дір. Озонові діри утворюються в результаті викиду хлору і бромовмісних фреонів в озоновий шар.

Озонова діра – це локальне падіння концентрації озону в озоновому шарі Землі. Наслідки руйнування озонового шару – це підвищена кількість випромінювання, яке виходить від Сонця і швидко досягає Землі. Це негативно позначається. не тільки на всіх живих істотах, а й на предметах. Якщо озоновий шар стане занадто тонким, водні організми, що мешкають у верхніх шарах води, припинять своє існування.

Озонові діри – небезпека згубної дії УФ-випромінювання. Кислотний дощ утворюється в результаті реакції між водою і такими забруднюючими речовинами, як діоксид сірки і оксидів азоту. Ці речовини викидаються в атмосферу автомобільним транспортом, у результаті діяльності металургійних підприємств і електростанцій, а також при спалюванні вугілля і деревини.

Вступаючи в реакцію з водою атмосфери, вони перетворюються в розчини кислот: сірчаної, сірчистої, азотистої й азотної. Потім, разом із снігом чи дощем, вони випадають на землю. Дедалі більший вплив на організм людини справляє фотохімічний смог (видима неозброєним оком туманність їдких газів, характерна для великих міст). Він формується в результаті дії сонячного ультрафіолетового випромінювання на вуглеводні та окиси азоту. Через температурні інверсії смог висить над містом і не розсіюється.

Фотохімічний туман, що утворюється в повітрі міст, спричиняє сльозотечу, різання в очах, сухий кашель, нудоту, головний біль, стискання в грудях, задишку, загальну слабкість. Він є причиною розладів функцій органів дихання, що нерідко завершуються утворенням злоякісних пухлин.

Систематичне вдихання фотооксидантів стає причиною зменшення маси тіла, зниження активності ферментів у крові і зниження потреби в кисні, зменшення вітамінного балансу, а також патологічних змін у внутрішніх органах і ЦНС.

Забруднення атмосферного повітря стало проблемою століття. У всьому світі приймаються заходи по зменшенню шкідливих промислових викидів у навколишнє середовище, але цього поки що недостатньо.