Лихоманка західного Нілу

⚠️ Геморагічна гарячка Західного Нілу — це вірусна хвороба, яка входить до групи особливо небезпечних інфекцій і передається через укуси комарів. Після зараження вірусом інкубаційний період триває 1-7 днів, у людей з порушенням імунітету — до 2 тижнів.

У більшості випадках зараження проходить безсимптомно, а приблизно у 20% людей розвиваються грипоподібні симптоми (з різким підвищенням температури, головним болем, болем у горлі, м’язах, суглобах і спині, слабкістю, нудотою та діареєю). У тяжких випадках можуть бути також висипання на тілі, збільшення печінки та селезінки, ураження нервової системи — менінгіт, енцефаліт, ознаки ураження головного мозку. Сприйнятливість до захворювання дуже висока. Після перенесеного захворювання розвивається стійкий імунітет.

‼️ Поширеність захворювання

Захворювання відмічаються в багатьох країнах Азії, Африки та Середземномор’я. Спалахи гарячки Західного Нілу зареєстровані в країнах Центральної Азії (Казахстан, Туркменія, Таджикистан), Закавказзя (Азербайджан, Вірменія), США, Канаді, Мексиці, країнах Європи (Сербія, Італія, Греція, Угорщина і Румунія), Центральної Америки і Карибського басейну, Австралії, а також зафіксовані випадки в Україні.

⁉️ Як передається гарячка Західного Нілу?

Інфікована людина не заразна. Головним джерелом та резервуаром гарячки Західного Нілу в природі є 17 видів перелітних птахів, які у крові мають високі концентрації вірусу (який циркулює до 2 тижнів). Резервуаром також можуть бути деякі дрібні ссавці, гризуни, кажани, домашні птахи але в них концентрація вірусу значно менша і зберігається він в них нетривало. Вірус поширюється через укуси комарів роду Culex, які інфікуються під час харчування кров’ю інфікованих птахів. Під час укусів комарів вірус потрапляє в організм людей і тварин, де він здатний розмножуватися і призводити до хвороби. Вкрай рідко можливе контактне зараження кров’ю тварин. Зафіксовані випадки інфікування при трансплантації органів, переливанні крові, грудному годуванні, а також від матері до дитини (трансплацентарна передача вірусу).

‼️ Стійкість у навколишньому середовищі

Збудник захворювання — вірус, який добре зберігається в замороженому та висушеному станах. У тканинах і органах інфікованих качок та голубів зберігається від 20 до 100 днів. При температурі вище 56°С гине впродовж 30 хвилин. Уражає клітини нервової системи, нирок, легень, міокарду, ендотелій судин. Гарячку Західного Нілу вперше зафіксували в Африці. Вона є небезпечною ще й через те, що може швидко поширюватися в міжнародних масштабах та являти надзвичайну ситуацію в галузі охорони здоров’я.

📌 Профілактика гарячки Західного Нілу

Основним заходом є запобігання укусам комарів:

• Застосовуйте репеленти з ДЕТА або перметрином.
• Уникайте перебування на відкритому повітрі з вечора до ранку, або застосовуйте репеленти та захисний одяг.
• Використовуйте анти москітні сітки.
• Боротьба з вірусом зосереджена на знищенні місць розмноження комарів (які добре розмножуються в стоячій воді).

🩺 Специфічного лікування хвороби не існує. Вакцина для запобігання захворюванню людей не розроблена! На теперішній час лихоманка Західного Нилу зустрічається у різних частинах світу, особливо у регіонах з теплим кліматом та високою активністю комарів.

Тяжкий перебіг захворювання, відсутність вакцинації, а також складна реабілітація після хвороби створює суттєву проблему для охорони здоров’я. Подорожуючи в країни, де реєструється лихоманка Західного Нилу, застосовуйте своєчасно профілактичні заходи, бережіть своє здоров’я!