Оперативне реагування на надзвичайні ситуації у сфері громадського здоров’я, роботу системи моніторингу і прогнозування, а також проміжні результати виконання протокольного рішення регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2025 року щодо стану питного водопостачання обговорили під час зустрічі з заступником начальника Головного управління Держпродспоживслужба в Херсонській області Мариною МАЛАХОВОЮ та начальником Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства ГУ ДПСС в Херсонській області Максимом СЕНЧУКОМ.
Так, навесні поточного року розпочалася робота комісій з обстеження стану об’єктів централізованого та нецентралізованого водопостачання.
Актуальним залишається питання здійснення виробничого контролю якості питної води відповідно до технічного регламенту суб’єктами господарювання, що надають послуги з централізованого водопостачання
Нагадаємо, що виробництво питної води на об’єктах централізованого водопостачання повинно здійснюватися за нормативним документом та відповідно до технологічного регламенту з описом технологічного процесу виробництва питної води. Технологічний регламент є обов’язковим документом для ведення суб’єктами господарювання господарської діяльності з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення.
Одночасної уваги потребує питання належного облаштування та експлуатації індивідуальних колодязів. Воєнні дії сьогодні впливають на якість води та здійснення контролю за нею. Перебої з доступом до централізованого водопостачання створюють ризики масового використання колодязної води та води з неглибоких свердловин, що підвищує ризик захворювання на водно-нітратну метгемоглобінемію.
Отже, наявність у ґрунтових водах нітратів – кінцевого продукту біологічного розкладання органічних речовин, які у великій кількості присутні у ґрунтах на території населених пунктів, сільськогосподарських угідь – є небезпечним фактором. А наявність у питній воді нітратів вище гранично допустимої концентрації (50 мг/дм3) особливо небезпечне для немовлят та дітей молодшого віку через ризик виникнення отруєння, яке призводить до кисневого голодування організму, у тяжких випадках – з летальними наслідками.