Історичні факти про антибіотики

ℹ️ Пеніцилін став першим всесвітньо відомим препаратом, відкриття котрого започаткувало еру антибіотиків. Його відкрив ще у 1928 р. відомий британський бактеріолог, вчений Сер Олександр Флемінг, а через 12 років (1940 р.) вчені Оксфордського університету Говард Волтер Флорі та Ернст Боріс Чейн вже виділили пеніцилін з продуцента.

💉 У лютому 1941 року пеніцилін був введений першому пацієнту з важкою стафілококовою інфекцію. Це був поліцейський Альберт Александр з Оксфорду, котрому в подряпину від колючки троянди потрапили збудники інфекції. Проте команді Г.Флорі та Е. Чейна, не вдалося врятувати життя поліцейського, оскільки кількість очищеного пеніциліну виявилася недостатньою для повного курсу лікування. Однак, уже в березні 1942 року вчені таки змогли одержати кількість пеніциліну, котрої було достатньо для лікування однієї людини.

🔬 Випадкове відкриття Флемінга і виділення пеніциліну у вересні 1928 року започаткували еру сучасних антибіотиків. Флемінг також виявив, що бактерії були стійкими до антибіотиків, якщо використовували малу кількість пеніциліну або якщо антибіотик застосовували надто короткий час.

⚠️ Флемінг також застерігав, що не варто використовувати пеніцилін доти, доки захворювання не буде діагностовано, а якщо антибіотик все ж таки необхідний, то не можна використовувати пеніцилін протягом короткого часу і в малих кількостях, оскільки за таких умов у бактерій розвивається резистентність.

👉 Алмрот Райт передбачив стійкість до антибіотиків ще до того, коли це було доведено експериментально. За відкриття пеніциліну А. Флемінгу, Г.Флорі та Е. Чейну в 1945 р. було присуджено Нобелівську премію з фізіології та медицини.

🏆 А вже в 1952 р. за відкриття стрептоміцину – першого антибіотика, ефективного при лікуванні туберкульозу, був нагороджений Нобелівською премією з фізіології та медицини уродженець Вінниччини – Зельман Абрагам Ваксман.

➡️ Згодом було все більше повідомлень про відкриття нових антибіотиків. Мільйони людей перестали помирати від сепсису, а система охорони здоров’я кардинально змінилась у всьому світі. До кінця 50-х років міжнародна медична спільнота вважала, що здобула перемогу у боротьбі з інфекційними захворюваннями, адже поява нових класів антибіотиків та успіхи антибіотикотерапії тих часів були приголомшливими.

‼️ Однак незабаром реальність виявилася складнішою: мікроорганізми стали проявляти стійкість до лікарських засобів, змінився і спектр мікробів, що викликають захворювання у людини. Все більше інфекційних захворювань – наприклад, пневмонію, туберкульоз, зараження крові, гонорею і сальмонельоз – стає важче лікувати, а іноді і неможливо лікувати через зниження ефективності антибіотиків.

🚨 Пост-антибіотична епоха, в котрій звичайні інфекції та незначні травми можуть вбити, – це далеко не апокаліптична фантазія, а дуже реальна загроза для людини ХХІ ст.