Інфекційний мононуклеоз: симптоми та профілактика

ℹ️ Інфекційний мононуклеоз – гостре антропонозне вірусне захворювання, спричинене вірусом Епштейна-Барр. Збудник інфекційного мононуклеозу – ДНК-вмісний вірус родини Herpesviridae. Збудник нестійкий у зовнішньому середовищі, швидко гине внаслідок висушування, під дією високої температури.

🦠 Джерело інфекції – хвора або інфікована людина. Після первинного інфікування вірус періодично виділяється зі слиною протягом усього життя. Інфікування відбувається через контакт зі слиною, наприклад поцілунок і забруднені слиною предмети: обмін шматочками їжі, пиття з однієї склянки чи пляшки. Інфікування також можливе через переливання крові, пересадку кісткового мозку чи органів. Інкубаційний період триває від 30 до 50 днів.

📌 Клінічні прояви інфекційного мононуклеозу

🔺 Захворювання починається гостро, з швидким підйомом температури до 38-39 градусів, генералізована чи регіонарна лімфаденопатія, тонзіліт, фарінгіт, нежить, набряки повік та носа, висип по тілу (рідко), головний, м’язовий та суглобовий біль, загальна слабкість, нездужання, сонливість, відсутність апетиту.

👩🏼‍⚕️ Мононуклеоз може нагадувати ангіну, фарингіт, або будь яку іншу респіраторну хворобу, саме тому важливо не займатися самолікуванням, а звертатися до лікаря при появі перших симптомів.

✅ Профілактика

🏥 У більшості випадків прогноз під час інфекційного мононуклеозу сприятливий. Профілактика інфекційного мононуклеозу полягає у тому, що хворих госпіталізують до інфекційного відділення або ізолюють вдома. Медичне спостереження за контактними особами з епідемічного осередку рекомендоване протягом 20 днів. Ефективність дезінфекції не доведена.

‼️ Щоб запобігти зараженню, варто привчити дитину не пити і не їсти з одного посуду з іншими, не брати іграшки інфікованих друзів та не чіпати обличчя брудними руками. Особи, які недавно перенесли підтверджену ВЕБ-інфекцію або хворіли на мононуклеозоподібне захворювання, не повинні бути донорами крові та органів для трансплантації.