Інфекційний мононуклеоз

🦠 Інфекційний мононуклеоз — це вірусне захворювання, яке часто називають «хворобою поцілунків», адже інфікування зазвичай відбувається через контакт зі слиною.

Термін «мононуклеозоподібний синдром» застосовують до захворювань, що мають подібні клінічні прояви до інфекційного мононуклеозу, але спричинені іншими збудниками (наприклад, цитомегаловірусною інфекцією або гострим ретровірусним синдромом).

📊 За даними епідеміологічного нагляду, у 2019 році в Україні зареєстровано 5 467 випадків інфекційного мононуклеозу, з них:
• 863 — серед жителів сільської місцевості;
• 4 597 — серед дітей до 17 років.

🔬 Збудник хвороби — ДНК-вмісний вірус родини Herpesviridae (вірус Епштейна-Барр). Він має два варіанти – А і В (1 і 2), які спричиняють однакове захворювання. У зовнішньому середовищі вірус нестійкий і швидко гине під час висушування або під дією високої температури.

Джерелом інфекції є хвора або інфікована людина. Після первинного зараження вірус може періодично виділятися зі слиною протягом усього життя.

📍 Шляхи інфікування:
• контакт зі слиною (поцілунки);
• використання спільного посуду або пляшок;
• обмін їжею;
• переливання крові;
• трансплантація органів або кісткового мозку.

⏳ Інкубаційний період триває від 30 до 50 днів. Сприйнятливість населення до інфекції висока, а імунодефіцитні стани можуть сприяти тяжчому перебігу.

🩺 Основні симптоми:
• гарячка;
• збільшення лімфатичних вузлів;
• тонзиліт або фарингіт;
• збільшення печінки та селезінки;
• характерні зміни у загальному аналізі крові (лімфомоноцитоз, атипові мононуклеари).

У більшості випадків прогноз сприятливий. Проте можливі й серйозні ускладнення:
• обструкція верхніх дихальних шляхів;
• розрив селезінки;
• тяжка тромбоцитопенія;
• гемолітична анемія.

🔎 Лабораторна діагностика включає:
• загальний аналіз крові;
• імуноферментний аналіз (ІФА);
• ПЛР-діагностику.

🏥 Профілактика передбачає госпіталізацію хворих до інфекційного відділення або ізоляцію вдома. Медичне спостереження за контактними особами в осередку інфекції рекомендоване протягом 20 днів.

❗ Особи, які нещодавно перенесли підтверджену ВЕБ-інфекцію або мононуклеозоподібне захворювання, не повинні бути донорами крові чи органів для трансплантації.