Холера: про що має знати кожен

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я в світі з 1961 року має місце сьоме пандемічне розповсюдження холери. В багатьох країнах на різних континентах реєструються її спалахи.

Так, найбільш вражений холерою – Африканський континент. В 2022 р. зареєстровані спалахи в Камеруні, Нігерії, в 2023 р. – Танзанії, Зімбабве, Ефіопії, Кенії. Перший за останні 10 років в 2022 р. зареєстрований спалах в Лівані, Сирії, Пакестані.

На Азіатському континенті реєструються спалахи холери: в Індії , Непалі, на Філіппінах. Багато разів захворювання на холеру заносились в такі країни Західної Європи, як Німеччина, Велика Британія, Франція, тощо, але розповсюдження цієї карантинної інфекції не спостерігалось.

В 2022 р. ВООЗ повідомило про 28 випадків холери в Европейському регіоні, 24 які були пов’язані з поїздками в країни Африки.

В Україні випадки холери були зареєстровані в 1998, 1999, 2007, 2011 роках. На теперішній час додаткове посилене спостереження за холерою проводиться на територіях постраждалих внаслідок підриву Каховської ГЕС. Всі особи із гострою кишковою інфекцією проходять обстеження, також проводиться моніторинг навколишнього середовища, штамів холери не виявлено в жодному випадку.

Холера – гостре інфекційне захворювання з групи особливо небезпечних інфекційних хвороб, з фекально-оральним механізмом передачі. Виникає після вживання забрудненої холерними вібріонами води або продуктів харчування.

При потраплянні холерного вібріону до організму захворювання розпочинається через 5-6 годин, або наступні 5 діб. Зазвичай інкубаційний період триває від 24-48 годин. При відсутності лікування, хворий може померти через кілька годин від сильного зневоднення.

Фекально-оральний механізм передачі захворювання, реалізується за допомогою водного, харчового та контактно-побутового шляхів.

При захворюванні на холеру виникає:

• діарея, раптово в нічні та ранкові години. Має вид рисового відвару, з запахом риби або сирої картоплі;
• рясне блювання;
• зневоднення організму;
• інтоксикація організму;
• сухість шкірних покривів, в т.ч. слизових, зниження тургору шкіри, верхні кінцівки мають вигляд, яке отримало назву «руки прачки»;
• синюшність кожних покровів;
• осиплість голосу, аж до його відсутності;
• судоми, слабкість і біль в м’язах;
• відсутні болі в животі, що є характерним критерієм!
• здуття живота та почуття його переповнення;
• температура тіла може падати до 35°С.

За клінікою холера буває:

– класична (шлункова-кишкова);

– стерта (без явних ознак ураження);

– геморагічна (при діареї та блювоті трапляються внутрішні кровотечі);

– блискавична (хвороба розвивається в лічені години);

– вібріоносійство (відсутні симптоми, є найбільш небезпечною для оточуючих, людина не хворіє, але виділяє вірус в навколишнє середовище ). На одного хворого з вираженою формою холери приходиться від 50-100 вібріоносіїв.

Холерний вібріон зі стічними водами потрапляє у водойми, там вони можуть жити в дрібних водоростях, ракообразних, молюсках. Захворювання може виникнути при вживанні недостатньо проварених крабах, креветках, устрицях, морепродуктах, а також при малосолоної риби.

Холерний вібріон може тривалий час зберігатися (декілька днів) у воді, у вологих субстратах, які мають слабо лужну або нейтральну реакцію. Гинуть при висушуванні та в кислому середовищі протягом декількох секунд.

При 30 °С холерний вібріон зберігає життєздатність у воді відкритих водойм від 7 до 13 діб. В овочевих, м’ясних, рибних стравах – до 5 діб, свіжих фруктах – 3-7 діб, у молоці – 1-2 діб.

Сезонність захворювання

В теплу пору року захворюваність на холеру зростає. Цьому сприяє:

• вживання великої кількості води, яка знижує шлунково-кишковий бар’єр;
• найчастіше вживання сирих овочів та фруктів;
• велика кількість мух, що сприяє механічному перенесенню збудника;
• купання у водоймах;
• оптимальні температурні умови для проживання вібріона в водоймах.

Профілактика та лікування:

1. дотримання особистої гігієни;
2. підвищення санітарно-гігієнічних заходів;
3. обізнаність про захворювання;
4. вакцинація;
5. вживання тільки безпечної питної води і термічно оброблених продуктів харчування;
6. моніторинг навколишнього середовища;
7. заздалегідь дізнатися про епідеміологічну ситуацію в країні, яку плануєте відвідувати;
8. не займатися самолікуванням, а при перших симптомах негайно звернутися за медичною допомогою.

При виникненні спалахів ВООЗ рекомендує:

• вживати тільки кип’ячену воду, термічно оброблені продукти та ретельно мити руки;
• у разі підозри або виявлення хворого, на 5 діб ізолюють усіх осіб які спілкувалися з ним. Хворого обов’язково госпіталізують.

Щоб запобігти поширенню спалаху необхідно вакцинуватися. Зазвичай при холері застосовують вакцини – Dukoral, Vaxchora або mORCVAX, після двох кратної вакцинації імунітет формується на 20 день від початку вакцинації та триває 5-6 місяців. Дітям вводити вакцину бажано з 2 років. Вакцина Vaxchora вже після одноразового введення забезпечує захист від зараження до 95%, застосовується у дорослих.

При появі перших ознак захворювання, в першу чергу потрібно заповнити дефіцит рідини в організмі. Обсяг рідини, що поповнюється, повинен в 1,5 рази перевищувати втрати. Під час очікування лікарської допомоги , хворому можна дати сольовий розчин (1 ч.л. солі на 1 літр очищеної або кип’яченої води.).

Якщо сталося захворювання, лікар призначає антибіотику терапію, пробіотики, які відновлюють мікрофлору кишечника, а також водно-сольові розчини та глюкозу. Після госпіталізації хворого обов’язково потрібно продезінфікувати місце проживання.

Уникайте відвідування місцевості, де зафіксовані спалахи холери, та спілкування із зараженими людьми. Бережіть себе та дотримуйтесь простих правил профілактики.