Чи впливає вік на ефективність вакцинації за Календарем профілактичних щеплень та чи можна міняти графік введення наступних доз

🔎 Наш імунітет — це складна система захисту організму від хвороб. Він створений захищати нас, але і від нас самих залежить його ефективність. Так, завдяки здатності імунітету навчатись та вдосконалюватись, людство може контролювати імунні процеси.

⁉️ Як працюють вакцини

Вакцини допомагають організму виробити захист від інфекцій, не викликаючи самої хвороби. Вони «тренують» імунну систему розпізнавати збудників і швидко реагувати у разі зустрічі з ними. Під час вакцинації в організм потрапляє ослаблений або мертвий збудник, продукти його життєдіяльності чи його синтетичний аналог, який стимулює формування імунної відповіді.

🔺 Імунна відповідь на вакцинацію має два головні компоненти:

1. Вироблення антитіл. Вакцини містять антигени — частинки збудника, які імунна система може розпізнати. У відповідь на них організм виробляє спеціальні білки — антитіла проти конкретної інфекції. Наприклад, антитіла проти кору «атакують» лише вірус кору. Якщо він потрапить в організм вакцинованої людини, антитіла одразу його знешкодять ще до появи симптомів чи можливості передачі іншим людям.

2. Формування імунної пам’яті. Після щеплення утворюються спеціальні клітини пам’яті. Вони «запам’ятовують» антиген і надовго зберігають цю інформацію. Навіть якщо кількість антитіл у крові з часом зменшиться, клітини пам’яті здатні швидко відновити їхнє вироблення. Завдяки цьому організм вакцинованої людини реагує на знайомий вірус чи бактерію набагато швидше й ефективніше, ніж у людини, яка не вакцинувалася.

⁉️ Чи змінюється імунна відповідь на вакцинацію залежно від віку?

Календар профілактичних щеплень укладається з урахуванням низки факторів, серед яких застосування вакцини у тій чи тій віковій групі та імуногенність, тобто здатність стимулювати вироблення антитіл імунною системою. Імуногенність є ключовою властивістю вакцин і означає, що вакцина ефективно «навчає» імунну систему боротися з конкретним збудником.

📌 Імуногенність оцінюють за двома основними критеріями:

1. Відсоток людей, у яких була відповідь на вакцинацію, — наприклад, після однієї чи двох доз, із різним інтервалом між ними. Це показник того, у скількох вакцинованих людей взагалі розвинулася відповідь, утворилися антитіла.

2. Сила імунної відповіді — це рівень антитіл або клітинна імунна відповідь. Наприклад, антитіла з’явилися у двох людей, але в однієї людини їх небагато, а в іншої — значно більше. Обоє вважаються такими, що «відповіли» на вакцинацію, але сила імунної відповіді буде різною.

⚠️ Імуногенність має певні вікові особливості. Наприклад:

• на вакцину з білковими антигенами імунна відповідь у новонароджених і дітей першого року життя формується досить добре. За зразок можна взяти вакцину проти гепатиту B чи вакцину проти дифтерії та правця, яка містить білковий антиген і викликає ефективну імунну відповідь у немовлят;
• на полісахаридні вакцини імунна відповідь у дітей до двох років може бути нижчою, ніж у старших дітей чи дорослих.

Однак під час формування Календаря профілактичних щеплень враховують не лише особливості формування імунної відповіді, а й те, наскільки небезпечними для певного віку є інфекції та які вакцини захищають найкраще.

Після 60 років імунна відповідь людини знижується. З віком імуногенність вакцин знижується. У людей віком понад 60 років звичайна імунна відповідь є нижчою навіть порівняно з дітьми. Саме тому для них намагаються розробити окремі вакцини, наприклад, проти грипу з підвищеною дозою антигена.