Булінг у школі

Булінг (від англійського bullying) —тривале цькування, залякування, агресивне переслідування одного з членів колективу з боку інших представників колективу. Така поведінка має на меті самоствердитися за рахунок когось, підпорядкувати особистість своїм інтересам або заслужити собі загальний авторитет.

⚠️ Щоб ефективно боротися з проявами булінгу, потрібен комплексний підхід, який торкнеться всіх: починаючи від правоохоронних органів та держави, а закінчуючи батьками та вчителями. Не можна залишати дитину наодинці з проблемою, щоб не посилити стан пригніченості та безпорадності.

➡️ Випадки, коли через цькування діти закінчили життя самогубством, у нашій країні є частими. Тому, якщо ви зіткнулися зі знущаннями у школі, насамперед рекомендуємо проконсультуватися у фахівця.

👉 Якщо ви помітили у своєї дитини ознаки булінгу, насамперед слід провести з нею довірчу розмову. Якщо вона висловить небажання ділитися проблемою, необхідно звернутися до вчителів та шкільного психолога.

Педагоги не можуть не помічати того, що відбувається на території навчального закладу, тому зобовʼязані повідомити всі деталі. Якщо зʼясується, що школяр справді став жертвою цькування, доведеться провести ретельну роботу.

⁉️ Як діяти у разі булінгу батькам

1️⃣ Не пускати на самоплив. Часто дорослі, які не бажають розбиратися в проблемі через лінощі або власні забобони, вимовляють такі фрази «не звертай увагу», «саме пройде» і т.д. Це призводить лише до того, що школяр закривається у собі і втрачає довіру до батьків.

2️⃣ Потрібно розмовляти з дитиною. Висловіть свою підтримку та покажіть готовність діяти на благо дитини, не влаштовувати скандал. Зберігати тверезу голову в стресових ситуаціях буває досить складно. Тому багато мам приймають рішення прийти до школи і влаштувати публічну розправу над кривдником. Це можуть бути крики, погрози та навіть фізичний вплив. Проте варто памʼятати, що насильство породжує насильство. Також такі ситуації змушують агресора ще більше зміцнитися у своїй позиції, а у разі жертви — створюють додатковий привід для знущань.

3️⃣ Знайти хобі. Відправивши школяра на секцію, яка по-справжньому йому подобається, ви посприяєте підвищенню його самооцінки. Більш впевненій у собі людині набагато простіше давати відсіч кривдникам.

4️⃣ Звернутися до психолога. Спільний похід до психолога принесе користь як дитині, так і дорослому.

5️⃣ Вирішити проблему радикально. Іноді єдиним правильним рішенням є переведення в інший клас чи школу. Однак це крайня міра.

⁉️ Як діяти вчителям

1️⃣ Розмова із дітьми. Проводити профілактичну бесіду з учнями можна у вигляді позакласного заходу. Розкажіть школярам про неприпустимість булінгу в колективі, наслідки, до яких він призводить, відповідальність для агресора, наведіть кілька прикладів із життя, розкажіть повчальні притчі тощо.

2️⃣ Розмова із батьками. Звʼяжіться з батьками жертви та кривдника. Перші можуть не помічати того, що відбувається, тоді як дитина відчуватиме моральний занепад, занурюватиметься у власну самотність та депресію. Тому важливо вчасно довести це до їхнього відома. З опікунами агресора слід здійснити окрему розмову, т.к. його поведінка вдома може суттєво відрізнятись від шкільної.

3️⃣ Шкільна рада. Проблему булінгу не можна замовчувати чи приховувати. Її наявність має бути відома всім — починаючи від класного керівника та психолога до директора. Можна винести це питання на шкільну раду або звернутися до кожного з цих осіб окремо. Штатний психолог може провести розмову з кожним із однокласників, визначити їхню роль у конфлікті та направити у правильне русло.

4️⃣ Підтримка дитини. Покажіть потерпілій стороні, що вам можна довіряти та надайте необхідну підтримку. Скажіть, що у навчальному закладі саме ви є тим дорослим, який може її захистити. Попросіть поділитися своїми переживаннями та проблемами..

⁉️ Як діяти дитині

Якщо ти не з чуток знаєш, що таке булінг у школі, відчуваєш негатив з боку однолітків, то маєш знати, як чинити і куди звертатися. На жаль, універсальних порад із цього приводу не існує.

ожен випадок є індивідуальним і вимагає детального розгляду.

Головне, що треба памʼятати, ти не винен(а). Найчастіше причиною знущань стає бажання булера самоствердитися. Тому навіть якщо ти спробуєш змінити в собі те, що висміюють у колективі, результату не буде.

Як діяти:

1️⃣ Поговори з кривдником. Можливо, між вами стався конфлікт, який спричинив подальші образи. Часто розмова з агресором допомагає вирішити непорозуміння, що виникло, і припинити булінг.

2️⃣ Не приховуй від дорослих. У твоєму житті неодмінно є дорослі, яким ти довіряєш. Це можуть бути батьки, вчителі чи шкільний психолог. Звернися до них із проблемою, і вони допоможуть змінити ситуацію на краще.

3️⃣ Завжди повідомляй про фізичне насильство. При наданні на тебе фізичного впливу, після якого залишаються синці, забиті місця та інші пошкодження, слід негайно звертатися до медпункту, лікарні або травмпункту. Будь-які садни, шрами, сліди ударів тощо повинні бути офіційно зафіксовані. Існує стаття у законі, яка передбачає серйозне покарання за фізичний влив.

4️⃣ Звернися до психолога. У твоєму навчальному закладі є психолог, якому можна розповісти про проблему. Він обов’язково вислухає, допоможе вибудувати тактику поведінки і знайти вихід із ситуації.

⚠️ Памʼятай, що жертвою булінгу може стати будь-хто, тому не варто шукати проблему в собі. Образниками найчастіше стають діти, які схильні до насильства в сім’ї або ростуть в атмосфері вседозволеності. Якщо дитина систематично піддається моральному чи фізичному пресингу з боку батьків, бачить побиття матері батьком, то закономірно захоче на комусь відігратися.

👉 Якщо школяр не знайомий із заборонами, у нього розвивається неадекватно висока самооцінка. Це також може призвести до приниження та цькування однокласників. Насамперед необхідно звернути увагу на оточення дитини. Також слід організувати спільний похід до психолога.

🔎 Отже, шкільний булінг у психології — це процес морального чи фізичного впливу колективу на одного учня. Зіткнутися з проблемою може будь-хто, незалежно від віку, рівня інтелекту та фінансового стану.

‼️ Цькування негативно позначається на моральному стані, призводить до розвитку депресії та суїцидальних думок. Якщо ви батьки жертви, вчителі або просто очевидці того, що відбувається, не залишайте проблему без уваги. Своєчасно надана допомога може врятувати життя.