Що таке хвороба Лайма

            Що таке хвороба Лайма (або Лайм бореліоз) –  це інфекційне захворювання, яке передається людині через укус зараженого кліща, який містить бактерії  роду Borrelia. Джерелом хвороби Лайма є ссавці та птахи, більше 100 видів. У дрібних тварин та птахів хвороба часто перебігає без симптомів. У людини  захворювання проявляється ураженням шкіри, нервової системи, опорно – рухового  апарату та серця, а також часто характеризується хронічним, рецедивуючим перебігом. Інкубаційний період  складає від 1 до 45 днів (в середньому 7-14 днів). Інфікування виникає у разі присутності кліща в щкірі щонайменше 24 години. Отже , чим менше кліщ був на людині то менша ймовірність зараження. В Україні  приблизно кожен третій кліщ є переносником бореліозу. Не передаються збудники цього захворювання від хворої людини до здорової.

            Механізм передачі.

Хвороба Лайма  передається за допомогою іксодових кліщів, які є переносниками  Borrelia, при присмоктуванні до шкіри, кліщ  передає збудника людині (трансмісивно). Існує версія , що при втиранні роздавленого кліща, збудник потрапляє через пошкоджену шкіру та за допомогою  сирого молока (переважно козяче) від хворої тварини  через дрібні ушкодження слизової ротоглотки (контактний механізм передачі інфекції).

Кліщ на шкірі людини;                                                                кліщ після насмоктування крові

Найчастіше хворобу людині передає дорослий кліщ. Кліщі живуть у лісових місцевостях, міських лісопосадках, насадженнях декоративних кущів. У лісі кліщі скупчуються переважно на узбіччі, уздовж доріг і стежок, чатуючи на тварин чи птахів. Найчастіше вони атакують тварин, птахів і людей з гілок, які ростуть не вище від 1,5 м від поверхні землі. Іноді кліщі можуть бути зараженими іншими збудниками, що можуть спричинити поєднану з хворобою Лайма патологію (бабезіоз, гранулоцитарний анаплазмоз людини, кліщовий енцефаліт тощо), і призводить до змін клінічного перебігу та ускладнює діагностику.

                Сприйнятливість до хвороби Лайма.

Хворобі Лайма притаманна сезонність, рівень захворюваності зростає з травня по жовтень, з піком захворюваності в червні – липні місяці. Сприйнятливість до хвороби є високою. Хворіють переважно люди активного віку та представники груп ризику (лісники, мисливці ). Після перенесеної хвороби можливе повторне захворювання.  Від хворої людини до здорової хвороба не передається.

Симптоми захворювання.

В місці проникнення збудника, у людини на протязі 2-30 днів після присмоктування кліща розвивається  мігруюча еритема. В організмі починаються розмножуватися  збудники – вorrelia , виникає запальний процес, що проявляється еритемою та інтоксикацією організма. У 70-80% людей на місті укусу виникає почервоніння (мігруюча еритема), розмір якого збільшується поступово, а в центрі шкіра бліднішає. Такий висип є характерною ознакою хвороби Лайма, але у 30% хворих він відсутній . Можливо і інші симптоми: кон’юктивіт,  головний біль, білі у м’язах  та суглобах. Якщо уражається центральна нервова система, то часто хворобу називають нейробореліозом. Чим раніше розпочати лікування захворювання, тим сприятливіше  одужання та легше запобігти хронічному перебігу.

На протязі 1-3 місяців, від появи мігруючої еритеми, збудник хвороби  поширюється від місця укусу кліща і через кров та лімфу та потрапляє до паренхіматозних органів, суглобів та нервової системи. Якщо вчасно не розпочати лікування то Борелії та їх антигени сприяють розвитку запалення та запускають автоімунні та інші імунопатологічні процеси в організмі людини. Відбувається прогресування органних уражень та процес переходить в хронічний.

 Еритема у вигляді «бичачого ока» на руці у п’ятирічної дитини. Фаза зворотного розвитку

Спочатку розміри еритеми  становлять 15-20 см (5-60 см і більше), за добу розміри поширюються на 1-2 см. Коли темпи нижчі та розміри еритеми менші за 5 см, діагноз хвороби Лайма є проблематичним. Мігруюча еритема може локалізуватися на будь – яких ділянках, але найчастіше на нижніх(верхніх ) кінцівках , де відбувається присмоктування кліща. Розміри еритеми збільшуються і з часом охоплюють поверхню тулуба. У 20% хворих виникають безеритемні форми хвороби , які вчасно не діагностуються , що призводить до прогресування і хронізації хвороби. Якщо вчасно не провести лікування хвороби на 3-5 тиждень від початку захворювання можуть з’явитися вторинні еритеми, кількість їх може сягати від 2- 40, але розміри їх менші у порівняні з первиною еритемою. Також в цей час на мочці вуха, або біля соска з’являється вузлик діаметром біля 1 см, який має ціанотично – бурий колір і є болючим. Часто спостерігається ураження лицевого нерву, у вигляді невриту та може виникнути серозний менінгіт та енцефаліт. Хворі часто  скаржаться на головний біль, біль у попереку та шиї, який більш інтенсивний вночі. Також може виникнути кон’юктивіт, міокардит, гепатит.   Такі симптоми іноді тривають на протязі декількох тижнів або місяців. Якщо вчасно не діагностувати захворювання та не розпочати лікування , хвороба клінічно проявляється різноманітними органними ураженнями аутоімунного ґенезу. Знижаються фізична та розумова працездатність, наступає швидка втомлюваність, розлади сну і біль у суглобах (уражаються переважно великі суглоби).  Тривалий процес захворювання  може призвести до інвалідності ,а бореліозний енцефаломієліт може бути причиною смерті.

            Діагностика.

Ознакою хвороби Лайма – бореліозу є типова мігруюча еритема («бичаче око») на місці присмоктування кліща. Також важливими є дані епідеміологічного анамнезу – перебування в ендемічній місцевості, відвідування лісу, знаходження на шкірі кліщів ,  що присмокталися. Якщо це відомо, треба негайно розпочати лікування, підтвердження діагнозу методами специфічної лабораторної діагностики не є обов’язковим.

Якщо є сумніви у діагнозі то аналізи крові є найбільш інформативні через кілька тижнів після зараження, коли вже присутні антитіла. Також  лікар може рекомендувати такі тести:

Імуноферментний аналіз (ІФА) використовується для виявлення антитіл проти B. burgdorferi.

Вестерн-блот використовується для підтвердження позитивного тесту ІФА. Він перевіряє наявність антитіл до специфічних білків B. burgdorferi.

Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) використовується для оцінки людей із стійким артритом Лайма або симптомами ураження нервової системи.

Протибореліозні антитіла IgM за допомогою сучасних чутливих тестів можна виявити з 2–3 тижня хвороби, а свого максимуму вони сягають на 4–6 тиждень. Протибореліозні IgG у діагностичних титрах вдається виявляти з 6-го тижня хвороби.

              Поширення хвороби.

              Хвороба Лайма  поширена в Північній Америці (є другою за швидкістю зростання інфекційною хворобою в США)  та Європі. В останні роки захворюваність у світі значно зросла, в тому числі і в Україні. У різних регіонах України  інфікованість кліщів становить від 3% до 25%. Розширюється ареол і зростає кількість кліщів які зараженні бореліями. Це є наслідком несприятливих екологічних змін та нераціональною господарською діяльністю людини, яка створює сприятливі умови як для кліщів, так і для їхніх годувальників (птахів та ссавців).

До закладів охорони здоров’я в Україні щороку звертаються люди з укусами кліщів. В Україні за 3 міс. 2023р. зареєстровано 278 випадків хвороби Лайма на 100 тис. населення, в поточному році – 237.

В США протягом року діагностують близько 100 тис. випадків хвороби Лайма, у Швеції – 80 тис. випадків, однак експерти ВООЗ вважають, що кількість захворювань значно вища, мінімум у 5 разів.

          Лікування.

При захворюванні на хворобу Лайма проводять антибіотикотерапію (доксиціклін, цефуроксим, амоксицилін та ін..). Якщо негайно розпочати лікування то впродовж 14 діб інфекцію можливо вилікувати. Але якщо тривалий час не звертатися за медичною допомогою , або порушувати призначення лікаря , хвороба може привести до інвалідності, а навіть до смерті.

           Профілактика.

           Дуже важливим є попередження присмоктування кліщів, перед відвідуванням ендемічної місцевості, там де існує велика кількість кліщів, обов’язково використовуйте репеленти та  захисний одяг (штани необхідно заправити в шкарпетки (закрите взуття) і надіти сорочку з довгим рукавом світлого кольору, на  голову надягнути головний  убір)). Після відвідування лісових чи кущових насаджень, необхідний ретельний огляд на предмет виявлення кліщів. Якщо ви виявили на тілі присмоктаного кліща, необхідно швидко його видалити (обережно, щоб не роздавити його, викрутити його проти годинникової стрілки). Не забувайте про тривалість дії репелентів, та не забувайте використовувати його повторно, коли час дії мине. Для екстреної профілактики хвороби Лайма, якщо від моменту присмоктування кліща пройшло не більше 3-х діб і в тілі кліща виявлено Борелії, необхідно вжити доксициклін у дозі 0,2 г одноразово, а також необхідно подальше медичне спостереження протягом 1 місяця.

            Вакцинація від хвороби Лайма застосовується у гіперендемічних регіонах (в Україні не проводиться). Більшість розвинених країн вважають, що виробництво  вакцин від хвороби Лайма є економічно не доцільним.  Дієвими заходами є використання репелентів, захисного одягу та огляд не захищених частин тіла після перебування на природі. Оглядайте себе та своїх близьких щодвігодини прогулянки. Відчути укус кліща неможливо, так як кліщ виділяє анестетичну речовину, що знеболює укус. Одразу після повернення додому ретельно огляньте близьких, дітей і себе при доброму освітленні, особливо ділянки, які покритті волоссям. Бережіть себе та своїх близьких.